ОБЛИЧЧЯ З ІНШОГО СТОЛІТТЯ

"Кiно-Театр" №5
2004
Віра Кандинська

Наділена шляхетною зовнішністю: одухотвореним обличчям, тонкою, граційною постаттю, природним аристократизмом рухів і постави, Тюніна, як ніхто, вміє відтворити образи жінок минулого. Серед її театральних ролей – героїні Цвєтаєвої, Блока, Гумільова, Толстого, Тургенєва, серед кінематографічних – знаменита балерина Ольга Спесивцева, дружина видатного письменника Івана Буніна. Тюніна ніколи не "осучаснює" свої образи, зберігаючи відчуття часової дистанції, чарівного й неповторного стилю далекої епохи. І, в той же час, її героїні такі органічні й психологічно переконливі, що, здається, актриса наділяє їх власними думками й почуттями.

... Цього разу Галина зіграла дружину Буніна Віру Миколаївну в фільмі Олексія Учителя "Щоденник його дружини" (2000). Втілити героїню, яка так любить чоловіка-генія, що здатна вибачити йому навіть молоду коханку у власному домі, – непросте акторське завдання, з яким Тюніна справляється просто блискуче. Віра Миколаївна в її виконанні – мудра жінка, яка до кінця усвідомлює ситуацію і знаходить у собі сили зрозуміти й вибачити. Ніякого надриву і мелодраматичних пристрастей, лише безмежне терпіння, поступливість, душевне тепло. Додайте до цього спокійне почуття власної гідності, легку іронічність та море жіночого шарму, і стане зрозуміло, чому у Віру безнадійно закохується герой Євгена Миронова – літератор Гуров, а разом з ним – переважна більшість глядачів.

У 2003 році Тюніна зіграла Юлію, близьку подругу головної героїні, в картині М. Коростишевського "Гра в модерн" – вишуканій історії кохання польської актриси Марії Вісновської і російського корнета Олександра Бартеньєва, що мала місце в реальному житті на зламі століть. Попри невелику роль, Галині вдалося значно тонше відчути і відтворити відчуття епохи, ніж Оксані Коростишевській в образі Вісновської. За іронією долі, чудовому акторові Євгену Миронову в цьому фільмі дісталася роль друга Бартєньєва, якого доволі одноманітно втілив Єгор Бєроєв. ...